Матеріалів немає
неофіційний сайт любителів міста
Офіційний сайт заповідника
Державний історико-культурний заповідник міста Дубна створено за постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.1993р. №444. Згідно постанови на баланс заповідника передано такі пам’ятки історії, культури й архітектури: Дубенський замок XV-XVIII ст. (палац князів Острозьких, палац князів Любомирських, надбрамний корпус), Луцька брама XVI ст., синагога XVI ст., Спасо-Преображенська церква XVII ст., Свято-Юріївська церква XVII ст., монастир кармеліток XVII ст., костел бернардинів і його келії XVII ст., костел Яна Непомука ХХ ст., Свято-Іллінський собор поч. ХХ ст., світські будівлі XVIII-XIX ст. у центральній частині міста. До складу Заповідника входить і краєзнавчий музей.
Колектив наукових співробітників складається понад десяти кваліфікованих фахівців. У заповіднику працює відділ охорони пам’яток історії, культури й архітектури, відділ історії, відділ фондів, відділ науково-освітньої роботи та реставраційні майстерні. Старанням наукових працівників відкриваються нові тематичні виставки та експозиції, проводяться наукові конференції, поповнюються фонди, видаються нові краєзнавчі видання. На всіх об’єктах Заповідника постійно ведуться реставраційні та будівельно-відновлювальні роботи. Цьому сприяють Рівненська обласна рада і Рівненська обласна і районна держадміністрації, Дубенська міська рада та наші земляки народний депутат України, академік Микола Жулинський і директор Львівської галереї мистецтв, герой України, академік Борис Возницький.
Стародавню твердиню дубенської землі постійно відвідують вітчизняні та іноземні туристи, залишаючи в своїй пам’яті незабутні враження.
Архітектурні споруди минулих часів, що збереглися в нас у Дубно, хоч би якими вічними вони здавалися нашим сучасникам, піддаються об’єктивному законові старіння, зазнаючи руйнівної дії багатьох чинників. Головним з них є не тільки час, але й агресивний вплив навколишнього середовища, соціальні зміни в суспільстві.
На сьогодні пам’яткоохоронна справа – це не тільки наукові дослідження, профілактичні ремонти, а й складні ремонтно-реставраційні роботи. Зрозуміло, що здійснення цих заходів портебує значних коштів. І саме недостатній рівень фінансової забезпеченості ремонтно-реставраційних робіт для збереження та підтримки технічного стану такої унікальної пам’ятки архітектури XV ст. як Дубенський замок викликає нині велике занепокоєння.
Здійснити в повному обсязі ремонтно-реставраційні роботи Дубенського Замку не під силу власними коштами. Різке скорочення бюджетних асигнувань на заходи щодо збереження об’єктів архітектурної спадщини призвело в останні роки до значного уповільнення і навіть зупинення реставрацій цілого ряду важливих споруд. Занепокоєння викликає й те, що протягом останніх років практично не підтримуються коштами важливі науково-реставраційні дослідження, без яких неможливо забезпечити надійність конкретних результатів ремонтно-реставраційних робіт
Досвід багатьох розвинутих країн в сфері підтримки та охорони культурної спадщини свідчить про те, що більша частина від загальних витрат на пам’яткоохоронні заходи надходять з різноманітних джерел, які мають благодійний характер. Початок для цього зроблено і в Україні. Так, в 1997 році прийнято Закон України "Про благодійництво та благодійні організації”. Законодавством також передбачені деякі економічні важелі, спрямовані на заохочення підприємців до благодійництва. Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств” підприємства мають право відраховувати до 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду на благодійництво, які можна віднести на валові витрати наступного періоду. Тим самим для благодійників може бути певною мірою зменшений податковий тягар.
Наприкінці 1999 року створено "Благодійний фонд відродження Дубенського замку”, покликаний сприяти охороні, збереженню та реставрації замку, а також нагромадженню коштів та матеріальних ресурсів, призначених для здійснення цієї мети. Фонд звертається до всіх, кому не байдужа доля цієї архітектурної пам’ятки XV ст. із закликом надавати, по можливості, фінансову допомогу для реалізації першочергових заходів для збереження архітектурної спадщини.
Меценатам, які надали фонду матеріальну, фінансову допомогу, встановлено у порталі Надбрамного корпусу Дубенського замку пам’ятні дошки, де викарбувані їхні імена.
Фонд, здійснюючи свою діяльність, згідно Статуту та Програми у відповідності з чинним законодавством докладе зусилля до пошуку інвесторів, спонсорів, меценатів для здійснення програми реставрації та розвитку історико-культурного комплексу Дубенського Замку.
З часу свого створення Фонд сприяв здійсненню програми з реставрації та розвитку історико-культурного комплексу в Дубенському замку. За сприяння фонду було проведено ремонтно-реставраційні роботи сторожових веж, а саме: здійснена реставрація цегляної кладки по периметру сторожової вежі та герба князів Острозьких на Південній вежі. Активну співпрацю та допомогу Фонд надав при відзначенні 900-річного ювілею міста Дубна та проведенню І Міжнародної науково-теоретичної конференції "Дубно і світ”. У міру надходження благодійних коштів Фонд надає організаційну, матеріальну та фінансову допомогу в створенні тимчасових та постійних виставок, експозицій; на облаштування замкового дворища та господарські потреби; видавничу діяльність Заповідника. Благодійним Фондом відкрито салон-магазин, де гості міста, екскурсанти та всі бажаючі мають змогу придбати сувенірну продукцію, історико-краєзнавчі нариси, альманахи та твори мистецтва місцевих художників про славну минувшину нашого краю
________________________________
вул. Замкова, 7-а
м. Дубно,
35600 Рівненська обл.
т. (03656) 4-35-68
Офіційний сайт заповідника
Сайт створено командою журналу МУЗЕЇ УКРАЇНИ
http://www.museum-ukraine.info/