Експозиції Заповідника

Постійнодіюча виставка "Скарби наші духовні” представлена зразками волинської школи іконопису – іконами XVI – XIX століть, найбільш цінна з яких – "Пророк Ілля з житієм” XVI ст., подарована князем К. К. Острозьким в засновану ним церкву св. Іллі в Дубні.

 Зразками місцевого художнього ливарництва XVI – XIX ст. є дзвони, оздоблені рослинним орнаментом і ликами святих. Окремі з них мають клеймо майстра, а дзвін 1572 року, привезений зі Спасівської церкви, має напис кирилицею про місце виготовлення – Дубно.

Окрасою експозиції є масивний латунний п'ятисвічник 1575 року, вилитий гданським майстром Лукою Фріделянтом у замковій людвисарні на замовлення князя Костянтина Острозького. Сам свічник стоїть на трьох фігурах левів, а рамена підпирають гілки в готичному стилі.

Значну історичну цінність становлять царські врата XVII ст. з вирізьбленими виноградними гронами і лозою та зображеннями "Благовіщення” і чотирьох євангелістів.

Певну частину експозиції займає дерев’яна скульптура XVII – II пол. XVIII ст., виконана народними майстрами для католицького костелу бернардинів, з-поміж якої слід виділити рідкісну скульптуру "Вагітна Богородиця” (ІІ пол. XVIII ст.) та янголятко роботи школи Пінзеля.

  У Тронному залі надбрамного корпусу розміщено галерею портретів князів-власників Дубна – Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків, оригіналами яким служили прижиттєві портрети князів, які нині зняходяться в музеях і картинних галереях Львова, Олесько, Варшави, Кракова, Мінська, Острога. Своєрідного колориту картинам надають оправи, майстерно вирізьблені працівниками реставраційних майстерень Заповідника. Зразками для виготовлення оправ служили оригінали XVI – XVIII ст.

У готичному стилі виконане і тронне крісло, яке доповнює інтер’єр залу. 

Окремі виставки відображають історію національних меншин, які населяли Дубно в XVI – поч. ХХ ст. – чехів, поляків, євреїв. Життя і побут чехів і поляків висвітлюють фотовиставки. Найстаріші фотографії датуються ІІ пол. ХІХ ст. і репрезентують перші чеські поселення на Дубенщині, вирощування хмелю, пивоваріння, роботу ковбасень і пекарень; заняття спортом і відзначення національних свят. Польську меншину репрезентують фотографії 1920-30-х років з видами Дубна, роботою підприємств, навчальних закладів і знаменитих випускників 1930-х років польської гімназії ім. Конарського – відомого археолога Ігоря Свєшнікова, фітотерапевта Івана Носаля, директора музею і археолога 1920-1940-х рр. Михайла Островського, видатного льотчика-винищувача у Другій світовій війні Станіслава Скальського, краєзнавця Ігоря Лозов’юка і директора Дубенського краєзнавчого музею 1947-70-х рр. Володимира Селедця, політичного і громадського діяча Олекси Сацюка, майбутніх випускників Львівської "Політехніки” Сергія Гржибовського і Каленика Дацюка та багатьох інших.

Дубенським євреям відкрито цілу музейну кімнату, оскільки у фондах Заповідника зберігається значна колекція срібних виробів, які стосуються єврейських обрядів і побуту, а колишні дубенчани – нині жителі Ізраїлю та інших держав надіслали фотографії і документи XIX – 30-х рр. ХХ ст.

Слід зауважити і те, що старожили міста Дубна, які разом з євреями пережили весь жах окупації і геноциду 1941-1944 років, поділилися спогадами і матеріалами, які увійшли до експозиції. Доповненням до експозиції музейної кімнати є діарама із зображенням дубенського гетто 1941-1943 рр.

Частина експозиції присвячена євреям-учасникам визволення м. Дубна від німецьких фашистів у лютому 1944 року. З-поміж них – командир 29-го гв. кав. полку Симбуховський, воєнфельдшер Аронов, фотокореспондент Станіслав Ростоцький (майбутній кінорежисер), Олег Івановський (майбутній конструктор космічних ракет).

Далі експозицію продовжують матеріали про роботу Комісії по розслідуванню фашистських злочинів на Дубенщині (схеми розташування ям з розстріляними, замальовки розкопок, фото цих жахливих об’єктів, акти Комісії).

Окреме місце відведено "Книзі пам’яті”, у яку кожен відвідувач може записати імена своїх рідних, загиблих у Дубні під час окупації 1941-1944 рр.

    Ще кілька стендів займають матеріали про милосердя місцевих жителів, проявлене до євреїв в часи геноциду.

У радянські часи в Дубні надзвичайно шанували адвоката Йосипа Аптіка, викладача гри на фортепіано Соболевську. Матеріали про них також є в експозиції, як і про Ісаака Бабеля (1920 р.), Леоніда Первомайського (1960-ті рр.), Соломона Дубно (XVI ст.), Горовича (XVII ст.) та інших.

Ще у давнину такі види ремесел, як плетіння, в’язання, вишивання, гаптування, різьблення, будучи вкрай необхідними в побуті, в руках умільців стали витворами мистецтва. Отож із кращими зразками етнографічних шедеврів митців Дубенщини відвідувачі Заповідника знайомляться на численних тимчасових виставках народної творчості.